Биография Юрия Сенкевича

Дата рож­де­ния (день и год): 04.03.1937

Воз­раст: 66

Дата смер­ти: 25.09.2003

Место рож­де­ния: Чой­бал­сан, Монголия

Цвет глаз: Голубой

Семья: 

Дети – Дарья, Андрей.

Юрий Сен­ке­вич – извест­ный на всю стра­ну манд­рів­ник, кото­рый цьо­му занят­тю при­свя­тив усе своє жит­тя. Про сла­ви­вся він також у яко­сті вче­но­го-ліка­ря, жур­налі­ста, про­дю­се­ра. Ця диво­виж­на осо­би­стість зали­ши­ла свій слід у роз­вит­ку віт­чиз­ня­ної телеін­ду­стрії в період Радянсь­ко­го Сою­зу. Також Юрій був під­ко­рю­ва­чем пів­ніч­них широт та під­ко­рив у свій час гору Еве­рест. Багатьом він запа­м’я­тав­ся як ведучий теле­про­гра­ми “Клуб мандрівників”.

Ранній дитинство

Біо­гра­фія Юрія Сен­ке­ви­ча є яскра­вим при­кла­дом того, що люди­на сама є гос­по­да­рем своєї долі. З’яви­вся він на світ у неве­ли­ко­му містеч­ку в Мон­голії в 1937 році. Сім’я май­бут­ньо­го теле­ве­ду­чо­го була неба­га­тою. Бать­ко, вете­ран Вели­кої Віт­чиз­ня­ної вій­ни, пра­ц­ю­вав ліка­рем, а мати була мед­сест­рою. Познай­о­ми­ли­ся вони в Ленін­гра­ді, де разом пра­ц­ю­ва­ли в одно­му медич­но­му закладі.

Невдо­взі у пари на світ з’яви­вся спіль­ний дити­на. Хлоп­чик з ран­ньо­го дитин­ства був дуже актив­ним та пізна­валь­ним, у пер­ший клас він пішов вже в Ленін­гра­ді. Він мало чим відріз­няв­ся від будь-яко­го іншо­го під­літ­ка того часу, любив книж­ки та мріяв про при­го­ди. Але про одну подію, яка ста­ла для ньо­го доле­нос­ною, він часто зга­ду­вав. Одно­го разу з бать­ка­ми він виру­шив від­по­чи­ва­ти на чор­но­морсь­ке узбе­ре­ж­жя і до його ніг при­бій при­ніс шма­ток мар­му­ру, як вияви­ло­ся, це части­на ста­ро­вин­ної колони.

Зараз цей екс­по­нат пере­бу­ває в музеї. Саме зав­дя­ки йому юний мрій­ник став мрія­ти про поїзд­ки в най­від­да­лені­ші краї­ни світу. Тоді поїзд­ки зда­ли­ся яки­мось каз­ко­вим та нере­аль­ним. Тому піс­ля закін­чен­ня шко­ли Юра вирі­шив про­до­в­жи­ти дина­стію меди­ків і подав доку­мен­ти в Війсь­ко­во-медич­ну ака­де­мію. Там пара­лель­но з нав­чан­ням він зай­мав­ся нау­ко­вою діяль­ністю. Піс­ля отри­ман­ня дипло­му він пра­ц­ю­вав началь­ни­ком медпункту.

Молоді роки Сенкевича

Юрій Сен­ке­вич про­хо­див стро­ко­ву служ­бу в Тверсь­кій області. Але невдо­взі його від­ко­ман­ду­ва­ли до Моск­ви, щоб він допо­ма­гав пра­ц­ю­ва­ти вче­ним над про­бле­мою нега­тив­но­го впли­ву на організм люди­ни при три­ва­ло­му пере­бу­ван­ні в нева­го­мо­сті. У Інсти­туті авіа­цій­ної та кос­міч­ної меди­ци­ни моло­дий чоло­вік доб­ре себе заре­ко­мен­ду­вав і зро­бив кар’є­ру. Він всту­пав молод­шим нау­ко­вим спів­робіт­ни­ком, але за корот­кий період став началь­ни­ком Нав­чаль­но-тре­ну­валь­но­го спе­ціалі­зо­ва­но­го цен­тру під­го­тов­ки кос­мо­нав­тів. Коли від­би­ра­ли кан­ди­датів на політ дослід­ни­ків разом з тва­ри­на­ми, Сен­ке­ви­ча також запи­са­ли в цей перелік.

Але під­го­тов­ка до політу в кос­мос була не єди­ною назвою робо­ти Юрія Сен­ке­ви­ча. Також він пого­ди­вся на екс­пе­ди­цію в Антарк­ти­ду, де про­во­ди­ли­ся екс­пе­ри­мен­ти щодо вижи­ван­ня людей в екс­тре­маль­них умо­вах. 67‑й і 68‑й рік прой­шли на стан­ції “Восток”. Саме піс­ля цьо­го Юрій не уяв­ляв сво­го жит­тя без подо­ро­жей. Вар­то від­зна­чи­ти, що умо­ви дійс­но були дуже суво­ри­ми і мало хто погод­жу­вав­ся так випро­бу­ва­ти себе на міц­ність, але Сен­ке­вич такій при­годі був лише радий.

За радянсь­кою екс­пе­ди­цією в Антарк­ти­ді тоді спо­стері­га­ла вся пла­не­та, і її резуль­та­ти ста­ли основ­ною части­ною дисер­та­ції. Піс­ля захи­сту робо­ти Сен­ке­ви­чу була при­своє­на сту­пінь кан­ди­да­та наук. 

Піс­ля повер­нен­ня в сто­ли­цю Юрію надій­шло про­по­зи­ція від Тура Хей­ер­да­ла. Цей манд­рів­ник з Нор­ве­гії хотів під­ко­ри­ти Атлан­ти­ку на віт­риль­но­му суд­ні, за раху­нок Канарсь­ко­го течії. І Сен­ке­вич вирі­шив не втра­ча­ти таку унікаль­ну мож­ливість. Допо­мог­ло в дорозі і вмін­ня доб­ре володіти англійсь­кою мовою, на якій він лег­ко спіл­ку­вав­ся зі свої­ми коле­га­ми з різ­них країн.

На суд­ні під назвою “Ра” Сен­ке­вич пра­ц­ю­вав в яко­сті ліка­ря. До коман­ди увій­шли спе­ціалі­сти різ­них напрям­ків. Але до нещастя, подо­рож завер­ши­ла­ся неуспі­хом, оскіль­ки кора­бель зазнав ката­стро­фи. Коман­да не від­ре­кла­ся і через рік повто­ри­ла свою екс­пе­ди­цію. Піс­ля цьо­го Сен­ке­вич не раз виру­шав в най­від­да­лені­ші краї­ни та манд­рі­вав по всьо­му зем­но­му кулі.

Робота на телебаченні

Юрія Сен­ке­ви­ча поміти­ли не тіль­ки як вче­но­го, але і хариз­ма­тич­ної люди­ни, яка вміє лег­ко та доступ­но доне­сти склад­ний матеріал. Тому його запро­си­ли вести пере­да­чу “Клуб манд­рів­ни­ків”. Він прий­шов на замі­ну про­фе­со­ру Андрею Бан­ні­ко­ву. Саме зав­дя­ки теле­ба­чен­ню Юрій про­сла­ви­вся на весь Радянсь­кий Союз, адже так захоп­ли­во роз­по­ві­дав про при­го­ди з влас­но­го жит­тя та при­ро­ду, подо­ро­жі та незви­чай­ні випад­ки в екс­пе­ди­ціях. У ролі гостей на пере­да­чу запро­шу­ва­ли­ся різ­ні відо­мі особистості.

Про­ект “Клуб манд­рів­ни­ків” кори­сту­вав­ся вели­кою попу­ляр­ністю та отри­му­вав різ­но­пла­но­ві наго­ро­ди, серед яких ста­ли ТЭФІ та “Хру­сталь­но­му гло­бус”. Піс­ля під­ко­рен­ня Еве­ре­сту він вирі­шив на напи­сан­ня мему­арів, які отри­ма­ли назву “Подо­рож жит­тям”. Окрім цьо­го, були напи­сані і інші тво­ри про тва­рин та рослини.

Сен­ке­вич здійс­ни­вся і в яко­сті про­дю­се­ра, сце­на­ри­ста. Зав­дя­ки його твор­чо­сті, поба­чи­ло світ понад 10 кіно­про­ек­тів. Особ­ли­вої ува­ги заслу­го­вує кіно­стріч­ка “Люди”, де Юрій грав само­го себе. У 1997 році Сен­ке­ви­чу при­свої­ли почесне зван­ня ака­де­міка Російсь­кої телеакадемії.

Особисте життя

Незва­жа­ю­чи на спе­ци­фіку діяль­но­сті, його постій­них виїз­дах, у ньо­го було час і для романів. Він був союз­ним куми­ром, тому під будин­ком часто дежу­ри­ли шану­валь­ни­ці. Осо­би­сте жит­тя Юрія Сен­ке­ви­ча немож­ли­во назва­ти бур­ним, але він був одру­же­ний. Він зустрів свою май­бут­ню дру­жи­ну випад­ко­во, точ­ні­ше, спо­чат­ку пев­ний час зустрі­чав­ся з її подру­гою Гали­ною. Але через від­сут­ність бажан­ня ство­рю­ва­ти сім’ю, пара розій­шла­ся. А от Ірму Помча­ло­ву Юрій взяв у дружини.

У шлю­бі з Сен­ке­ви­чем наро­ди­ла­ся доч­ка Дарья, сьо­год­ні вона пра­ц­ює ліка­рем, її спе­ціаль­ність – кар­діо­ло­гія. Окрім цьо­го, вона вихо­вує двоє дітей – Андрія і Дар’ю. Але з Ірмою шлюб в кін­це­во­му під­сум­ку роз­пав­ся, адже чека­ти чоло­віка з таких три­ва­лих від­ряд­жень змо­же не кожна.

Але холо­стя­ком Сен­ке­вич ходив недов­го і одру­жи­вся дру­гий раз на лінг­віст­ці Ксенії Михай­ло­вій. У неї вже був на момент знай­ом­ства син Ніко­лай. Піз­ні­ше він вирі­шив змі­ни­ти пріз­ви­ще на “Сен­ке­вич”, як у бать­ка. Піз­ні­ше він зай­няв почес­ну поса­ду дирек­то­ра кана­лу НТВ. Сім’я жила дуже друж­но та щасливо.

Причина смерті

Пішов з жит­тя теле­ве­дучий 25 верес­ня 2003 року. При­чи­на смер­ті Юрія Сен­ке­ви­ча – сер­це­ва недостат